Поведінка на водоймах у зимовий час

Льодостав це період, коли спостерігається нерухомий крижаний покрив на річці або водоймі. Тривалість льодоставу залежить від тривалості й температурного режиму зими, характеру водойми, товщини снігового покриву.

Ранній льодостав, тобто такий, що почався раніше за звичайні строки, можливий у випадках різкого раннього похолодання на річках з повільною течією або на невеликих закритих водоймах, де течія відсутня.

Особливістю раннього льодоставу – в початковий його період є тонка і неміцна крига, оболонки (що часто припорошені снігом, який щойно випав), дуже тонка крита прибережної крайки внаслідок досить високої температури, що перешкоджає швидкому й рівномірному нарощуванню товщини льоду на всій площі водойми. Тому особливо важливо, щоб про це пам’ятали діти. Вони люблять ходити на замерзлі озера, річки, кататися на ковзанах, санчатах, забуваючи при цьому, що крига маже виявитися тонкою й можна провалитися під неї.

З метою запобігання провалювання під лід у цей період рекомендується втриматися від виходу на лід, особливо дітей. Ніхто не знає товщини криги, ніхто не може запобігти біді.

Наша зима особливо небезпечна. Крига внаслідок частої зміни температури швидко підтаює, і дитина, не знаючи цього, виходить гратися на водойму. І ось тоді до порогу підступає біда: крига тріскотить і провалюється, відкриваючи глибину водойми. Дуже швидко можна опинитися в холодній крижаній воді. Така вода сковує людину, її рухи, коли без допомоги сторонніх важко вибратися на берег.

Добре, якщо ви провалилися під кригу неподалік від берега, на мілководді. У разі провалювання під кригу в прибережній зоні необхідно вийти на берег, вичавити одяг, вилити воду із взуття і щонайшвидше дістатися найближчого житла.

Якщо ж лихо спіткало людину на середині водойми або в місці з великою глибиною, то, рятуючи людину, необхідно користуватися

ПЕВНИМИ  ПРАВИЛАМИ.

Рятувати дитину, яка потрапила під кригу, може лише доросла людина. Вона досвідчена і зможе правильно діяти в цих обставинах.

Для надання допомоги потерпілому, який потрапив в ополонку, забороняється підходити до її краю.

Рухатися до постраждалого по кризі необхідно повзком. Щоб площа опори на лід була якомога більшого, допомога надається за допомогою підручних засобів (палиці, ременя брюк, шарфа тощо).

Витягши постраждалого на берег, потрібно вичавити воду з його одягу й швидко доставити його до найближчого житла.

Пам’ятайте! Ігри на льоду водойми — дуже небезпечні!

Краще кататися на санках і ковзанах у спеціально обладнаному для цього місці. Слід завжди пам’ятати про небезпеку тонкої криги та її підтавання.

Лід на водоймах узимку є об’єктом підвищеної небезпеки. Скріплений холодом, він ще здатний витримувати незначне навантаження, але за швидкої течії ріки можливий відрив крижини від берега й основного крижаного масиву. А під час відлиги, швидко нагріваючись від підталої води, що просочується крізь нього, він стає пористим і дуже слабким, хоча зберігає достатню товщину.

Однією з розпізнавальних ознак міцності криги є її колір.

Під час відлиги або дощів вона стає білою (матовою), а іноді й жовтуватою (значить, вона неміцна). Надійний крижаний покрив має синюватий або зеленкуватий відтінок.
Головною умовою безпечного перебування людини на льоду є відповідність товщини льоду прикладеному навантаженню.

Безпечним вважається лід:
♦ для одного пішохода — лід зеленкуватого відтінку, завтовшки не менш ніж 7 см;
♦ для обладнання ковзанки не менш ніж 10-12 см;
♦ для масового катання — 25 см;
♦ для масової переправи пішки — за товщини, льоду не менш ніж 16 см;
♦ для проїзду автомобілів — не менш ніж 30 см.

Час безпечного перебування людини у воді:
♦ за температури води +24 °С час безпечного перебування становить 7-9 год;.
♦ за температури +-5…+15 °С — від 3,5 до 4,5 год;
♦ за температури води +2…+3 °С вода стає смертельною для люди¬ни через 10-15 хв;
♦ за температури води нижче від +2 °С смерть може настати через 5-8 хв.
Перед розкриттям річок, озер, ставків лід стає крихким, у ньому утворюються вимоїни. Переправлятися по такому льоду — небезпечно для життя.

Правила поведінки на льоду

Спочатку знайдіть на льоду стежку або відбитки ніг. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:
– лід може бути неміцним біля стоку води, (наприклад, із ферми або фабрики);
– тонкий або крихкий лід буває поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли в лід;
– обминайте ділянки, укриті товстим шаром снігу — під снігом лід завжди тонший;
– тонкий лід і там, де б’ють ключі, де швидкий плин або в річку впадає струмок;
– особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з’єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.
Візьміть із собою тичину для того, щоб перевіряти міцність криги. Якщо після першого удару тичиною на ній з’являється вода, і крига пробивається, негайно вертайтесь на те місце, звідки прийшли. Причому перші кроки слід робити, не відриваючи підошов від криги.
У жодному разі не перевіряйте міцність криги ударом ноги.
Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам потрібно прокладати її, кріплення лиж відстебніть (щоб у крайньому випадку швидко позбутися їх), лижні палиці тримайте в руках, але їх петлі не накидайте на кисті рук. Рюкзак закиньте на одне плече, а краще волочіть на мотузці за 2-3 м позаду себе.
Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше ніж на 5 м.
Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду (рекомендована відстань між ними – 5 м), і проміряйте їх.

Майте на увазі, що крига складається з двох прошарків —
верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого й міцного).

Виміряти точну товщину можна, лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок снігової, зовсім уже неміцної криги.
Катайтеся на ковзанах лише в перевірених та обладнаних місцях.
Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини — негайно вертайтесь. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.
Твердо запам’ятайте, що зимовий підлідний лов риби вимагає особливо суворого дотримання правил поводження. Це диктує багаторічний досвід не найщасливіших рибалок:
♦ не пробивайте багато лунок близько одна від одної;
♦ не збирайтеся великими групами на одному місці;
♦ не пробивайте лунки на переправах;
♦ не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яким би там не було клювання;
♦ завжди майте під рукою міцну мотузку завдовжки 12-15 м;
♦ тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.