В сучасному світі дає про себе знати тяжкий спадок минулого – сухоти, які повернулися у формі суперінфекції. На жаль, малоефективними у боротьбі з ними виявилися сучасні ліки і вакцини. Від жодної інфекції не помирає стільки людей, скільки від туберкульозу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі занедужують на туберкульоз 10 млн. осіб, з яких З млн. помирають.

Туберкульоз як захворювання, що уражає людей, відомий з давніх часів. Виразні ознаки кісткового туберкульозу було виявлено в кістяку людини, яка жила ще в кам’яному віці. Аналогічні зміни виявлялися й у муміфікованих трупах єгиптян, які померли за 2-3 тис. років до нашої ери.

Це інфекційне захворювання спричиняє мікобактерія туберкульозу. Джерелами туберкульозної інфекції є хворі на туберкульоз люди, тварини й птахи. Найбільшу небезпеку для оточуючих становлять хворі на туберкульоз легенів з масивним виділенням бактерій, які за добу можуть із мокротинням виділити мільярд і більше мікобактерій і заразити десятеро й більше людей. За незначного виділення бактерій зараження оточуючих значно менше.

Відомо понад п’ятдесят видів тварин і понад вісімдесят видів птахів, які хворіють на туберкульоз. Із тварин для людини найнебезпечнішими є хворі на туберкульоз корови й кози. У цьому випадку людина може заразитися через молоко й молочні продукти, рідше — унаслідок уживання зараженого м’яса або контакту з хворою твариною.

Туберкульоз передається переважно через повітря: під час кашлю й чихання хворий разом з мокротинням і слиною виділяє мікобактерії.

Відомі контингенти людей, у яких ризик захворювання на туберкульоз вищий, ніж у решти населення. До них належать хворі на хронічні неспецифічні захворювання легенів, повторні пневмонії, цукровий діабет, психічні захворювання, пилові захворювання легенів, виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки, а також особи, що зловживають алкоголем, і наркомани. Підвищують ризик захворювання на туберкульоз вагітність і пологи, тривале застосування гормонів. До групи ризику входять також мігранти, біженці, особи без визначеного місця проживання.

Для розвитку захворювання на туберкульоз важливе значення має кількість туберкульозної інфекції та тривалість контакту з хворим. Частіше хворіють члени родини хворого на туберкульоз, якщо він виділяє з мокротинням велику кількість мікобактерій і погано дотримується санітарно-гігієнічних правил поводження.

Туберкульоз легенів починається зазвичай непомітно, і люди тривалий час уважають себе здоровими. Іноді навіть широке ураження легенів з руйнуванням легеневої тканини випадково виявляється під час профілактичної флюорографії. З метою виявлення початкових і прихованих форм туберкульозу проводяться профілактичні обстеження: щорічні туберкулінові проби в дітей і флюорографічні огляди підлітків і дорослих.

Найбільш типовими проявами туберкульозу органів дихання є нездужання, підвищена стомлюваність, розлади сну, погіршення апетиту, схуднення, підвищення температури тіла до невисоких цифр увечері, пітливість уночі, кашель, кровохаркання.

Часто туберкульоз протікає під маскою грипу, пневмонії із затяжним перебігом. З появою наведених ознак людина повинна обов’язково звернутися до поліклініки за місцем проживання, де, незалежно від наявності страхового поліса, буде проведено обстеження на туберкульоз.

Обстеження містить у собі аналіз трьох порцій мокротиння на наявність збудника туберкульозу та рентгенологічне обстеження.

Як відбувається зараження

Збудник туберкульозу — паличка Коха — передається повітряно-крапельним шляхом. Один хворий за день «нагороджує» мікобактеріями близько двадцяти здорових людей. Причому особисті контакти з носієм інфекції необов’язкові. Отримати паличку Коха можна й у будь-якому закладі громадського харчування, якщо випити кави з погано вимитої чашки. Або в дорогому магазині — провівши по губах пробником губної помади, яку до вас використала хвора на туберкульоз.

Туберкульоз стійкий до холоду, тепла, вологи та світла. У вуличному пилу, на сторінках книг палички Коха зберігаються живими впродовж трьох місяців. Переносниками туберкульозу можуть бути мухи й таргани, а також м’ясо й молоко хворих тварин.

Профілактика

Вакцинація. У деяких країнах вакцина від туберкульозу є обов’язковою для всіх немовлят. На жаль, вона не дає 100%-го захисту від хвороби.

Харчування. Продукти, багаті на білок (м’ясо, молоко, сир, яйця), тваринні жири (вершкове масло) і вітаміни (овочі та фрукти), за всіх часів використовувалися як для профілактики, так і для лікування туберкульозу.

Свіже повітря. Найкраще степове або морське — як головна складова профілактики хвороби.

Відмова від тютюнопаління. Курці в чотири рази частіше, ніж ті, хто не палить, помирають від туберкульозу.

Симптоми:

• різка втрата у вазі (5-10 кг і більше);
• слабкість, пітливість (особливо вночі), зниження працездатності, відсутність апетиту;
• можливе підвищення температури тіла — частіше ввечері — до +37…37,5°С.

Туберкульоз підступний!

На ранній, стадії захворювання в «новобранців» немає ні скарг, ні кашлю, ні температури.

Лише в разі подальшого розвитку захворювання хворих мучить сильний біль у грудній клітці й кашель, а на пізніх стадіях — кровохаркання.

Діагностика туберкульозу:

–  реакція Манту — проба з туберкуліном (мертвими паличками Коха);

–  мазок мокротиння — виявляє туберкульоз на ранній стадії хвороби;

–  рентгенівське обстеження — виявляє туберкульоз на пізніх стадіях, коли почався розпад легенів;

–   посів мокротиння — єдине дослідження, що показує, до яких ліків чутливий різновид палички Коха.

Як лікують туберкульоз

Головний метод лікування — хіміотерапія. Лікування тривале — триває від шести місяців до двох років. Проводиться одночасно чотирма-п’ятьма видами протитуберкульозних препаратів. Головні принципи лікування хвороби — контроль і безперервність. Якщо вживати ліки нерегулярно, лікуватися неповним набором препаратів або завчасно перервати лікування, матимете високий шанс набути лікарсько-стійкої форми туберкульозу. Від неї остаточно виліковують лише 65% хворих.

Нехай ця підступна хвороба оминає ваші оселі.