Чотири місяці відкриттів: що приховує проєкт «Наука та дружба без кордонів» або як Судилківський ліцей подорожував Ірландією, не виходячи з класу? … Це не про лекції з підручника. Це про живу розмову — між людьми різних поколінь, між країнами, між традиціями.

Протягом чотирьох місяців Судилківський ліцей брав участь в особливому проєкті під назвою «Наука та дружба без кордонів», що об’єднав учнів, учителів і нашу особливу гостю з Ірландії — пані Анну, яка стала справжнім другом школи. Вона – науковиця у сфері природничих наук, позитивна, відкрита й дуже цікава жінка, яка з перших хвилин ламає всі стереотипи про «строгих науковців». Її улюблена справа – наука, а улюблене хобі — подорожі та дослідження культурних кодів у повсякденному житті. Та ще більше вона любить говорити про це з молоддю. І не просто говорити — а слухати, дискутувати, надихати. Саме так вона й з’явилася у шкільних класах: із презентаціями, жартами, вікторинами, іграми, слайдами, про ірландських лепреконів,  і навіть живим виконанням давніх кельтських пісень.

Для українських школярів, знайомих із гопаком чи іншими народними танцями, де переважає емоційна експресія і рух всім тілом, ірландські танці стали цікавим відкриттям. У них вразила стриманість у поєднанні з енергією, майже математична точність кожного кроку, відчуття спільного ритму і глибокої поваги до традиції. «Це виглядає дуже по-особливому: ніби ноги розповідають свою історію, а обличчя зберігає спокій», — ділилися враженнями учні.
Одним із найяскравіших моментів проєкту стала розповідь пані Анни про святкування Дня святого Патрика в Ірландії. Учні знайомились з традиціями, які для нас здаються казковими: вулиці, заповнені парадами, вся родина в одязі зеленого кольору, святкові прикраси, зелена їжа — навіть десерти та напої! Пані Анна поділилася фотографіями своєї сім’ї. Це була жива історія свята, розказана зсередини, з теплом і гумором.

Особливістю проєкту «Наука та Дружба без кордонів» стало не лише пізнання нової культури, а й активна взаємодія учнів та вчителів Судилківського ліцею з представницею наукової спільноти Ірландії.

Школярі з натхненням включались у діалог і робили це дуже творчо! На багатьох зустрічах учні готували фідбеки та мініпрезентації, щоб розповісти пані Анні про себе, своє життя, своє село й ліцей. Особливо зворушливим був момент, коли на тему «Культурні традиції України та Ірландії» діти з’явилися на онлайн-зустріч у вишиванках — кольорових, святкових, з гордістю за своє походження. Цей жест дуже зворушив пані Анну. Вона була приємно вражена не лише щирістю дітей, а й сучасністю нашого закладу, відкритістю учнів та їхньою зацікавленістю світом.

Також діти активно презентували власні відеороботи: про повсякденне шкільне життя, про молодіжні інтереси, про традиції в родинах, про те, як вони бачать себе як частину великої української нації.

Ці відео стали місточками дружби між нашими реаліями і дали змогу пані Анні відчути, чим живе українська молодь сьогодні. Вони не тільки викликали щирі емоції, а й стали справжнім натхненням для обох сторін.
Такі знайомства з елементами національних культур сприяють розширенню світогляду, викликають інтерес до мистецтва інших народів та поглиблюють розуміння того, наскільки багатий і різноманітний світ, у якому ми живемо.
Проєкт «Наука та Дружба без кордонів» довів: навіть на відстані можна бути ближчими, ніж здається. А дружба — справжня, без кордонів і мовних бар’єрів.